ЦІЛКОМ ТАЄМНО / АРХІВ ЗОНИ

ЛОР ПРОЄКТУ

Події до осені 2012 року — трилогія гри. Події сервера відбуваються восени 2018 року. Усі нові локації та місця битв доступні на мапі.

ПЕРІОД: 2012—2018СТАТУС: РОЗСЕКРЕЧЕНОMIRAGE S.T.A.L.K.E.R. RP

Передісторія

Минуло п’ять років відтоді, як Стрілець дістався серця Зони, «Випалювач мізків» замовк, а операція «Фарватер» закінчилася загибеллю майже всієї авіаційної групи. Здавалося, найгірше вже позаду. Шлях до Центру був відкритий, «О-Свідомість» знищена, а «Моноліт» — розбитий і позбавлений сили, що роками тримала його бійців у покорі.

Та Зона не померла. Вона лише затихла, немов набиралася сил.

У перші роки після подій у Прип’яті до північних територій потягнулися сотні сталкерів. Вони шукали незвідані аномалії, рідкісні артефакти та покинуті лабораторії. Старі дороги знову наповнилися людьми, а торговці платили неймовірні гроші за будь-яку річ, винесену з Центру. Проте відкритий шлях не означав безпечний.

Повернення «Моноліту»

Після знищення «О-Свідомості» частина монолітівців прийшла до тями. Вони не пам’ятали власних імен і не могли пояснити, чиї накази виконували. Одні намагалися повернутися до звичайного життя, інші ставали вигнанцями. Та більшість залишилася на півночі.

Наприкінці 2016 року в радіоефірі знову з’явилися дивні передачі: уривки чисел, координати й незрозумілі команди.

«Шлях очищено. Вороги Моноліту близько.»

Невдовзі розрізнені загони почали діяти так, ніби ними знову хтось керував. У них з’явилося нове спорядження, боєприпаси та справний зв’язок. На початку 2017 року почали зникати перші сталкерські групи. Навесні «Моноліт» перейшов у наступ.

Бій у Рудому лісі

Шлях із півночі спробували перекрити загони «Волі» та вільні сталкери. Оборону зайняли біля старого блокпоста: дорогу замінували, на висотах розташували снайперів, серед покинутої техніки облаштували кулеметні позиції.

Першу атаку вдалося відбити. Друга почалася вночі. У розпал бою над лісом піднявся туман. Дозиметри показували неможливі значення, радіозв’язок наповнився шепотом, а захисники почули голоси загиблих товаришів. Кілька людей не витримали й почали стріляти по своїх.

До світанку оборона впала. Із понад сотні людей повернулася лише третина. Після цього бою з’явилася нова назва — «псі-хвиля».

Похід на південь

Навесні 2017 року «Моноліт» розділив сили. Загони рушили до Армійських складів, через Дику територію до Янтаря, через Звалище й Темну долину. Незабаром їх побачили навіть на Болотах.

Вони не намагалися надовго утримувати землю. Їх цікавили старі лабораторії, наукові пости, підземні переходи та люди, які працювали з псі-полями. На Янтарі вони захопили архіви й винесли контейнери. У врятованих документах згадувався проєкт «Прометей».

Після Янтаря «Моноліт» почав шукати професора Людмилу Олегівну Маркевич.

Бункер «Маяк»

Маркевич очолювала польову групу НДІ «ЧАЗ». Її бункер «Маяк» стояв на Болотах, осторонь від основних маршрутів. Група вивчала псі-випромінювання, поведінку мутантів і повернення пам’яті колишнім бійцям «Моноліту».

Найважливішою розробкою був «Оберіг» — пристрій, здатний на короткий час послаблювати вплив псі-поля. 17 червня 2017 року о 02:13 бункер перестав відповідати.

«Вони всередині. Вони знали коди. Хтось відкрив їм шлюз».

Допомога дісталася бункера лише наступного вечора. Охорону й науковців знайшли мертвими, сейфи та контейнери — відкритими. Маркевич, прототип «Оберега», архів досліджень, карта підземних лабораторій і контейнер із невідомим артефактом зникли. Тіла професора так і не знайшли.

Держава вступає у війну

Після нападу на «Маяк» НДІ «ЧАЗ» направив до Києва закриту доповідь. «Моноліт» відновив командування, використовував мобільні псі-випромінювачі й захоплював наукові розробки. Наступною могла стати лінія зовнішнього Периметра.

Улітку 2017 року сформували зведене угруповання «Бар’єр»: спецпризначенці, військова розвідка, сапери, підрозділи радіаційного захисту, авіація та наукові консультанти. Їхнє завдання — витіснити «Моноліт» до Прип’яті та ЧАЕС. Війна тривала понад рік.

Південний коридор

Перші колони увійшли до Зони наприкінці літа. На Кордоні розгорнули госпіталь, склади й командний пункт. Після першого великого викиду половина маршрутів зникла, а броньований конвой потрапив у гравітаційне поле.

На Звалищі «Моноліт» улаштував засідку. Вийти з пастки вдалося лише за допомогою сталкерів, які знали прохід через аномальну низину. На тілах нападників знайшли карти військових маршрутів, надруковані за два дні до початку операції.

Командування «Бар’єра» зрозуміло: хтось передає ворогу інформацію.

Битва за Росток

Росток був головним вузлом центральної Зони. «Долг» допомагав військовим, вільні сталкери ходили в розвідку, торговці постачали боєприпаси, а лікарі приймали поранених. «Моноліт» атакував Росток тричі.

Останній штурм почався в тумані. Невідомий псі-передавач змусив захисників чути накази залишити позиції, голоси рідних і дитячий плач. Коли оборона почала розвалюватися, командування викликало артилерію. Пожежа на хімічному складі тривала дві доби.

«Моноліт» відступив, але східний район став Чорним сектором. «Долг» змінив місце базування на Агропром.

Загибель Армійських складів

На початку 2018 року Армійські склади залишалися головною базою «Волі». Під центральними ангарами військові виявили старий командний вузол, кабельні лінії якого вели до північних лабораторій.

Комплекс виявився пасткою. У підземних приміщеннях активувалися псі-випромінювачі. О 04:40 вибухнули боєприпаси й резервуари з пальним.

«Вони підірвали не склад. Вони відкрили двері».

До ранку Армійських складів більше не існувало. Територію назвали Попелищем. Уцілілі загони «Волі» відійшли до Темної долини й облаштували новий дім у промислових корпусах, шахтах і підземних сховищах.

Ніч мовчання

Узимку «Моноліт» перейшов до диверсій: мінував дороги, викрадав провідників, залишав псі-маяки й передавав неправдиві накази.

У ніч на 14 січня 2018 року зв’язок у центральній Зоні зник на сорок сім хвилин. Після його відновлення три військові пости не відповіли. Зброя стояла біля стін, їжа залишалася в казанках, генератори працювали. Зникли двадцять дев’ять людей.

Через два місяці кількох зниклих упізнали серед бійців «Моноліту» біля Лиманська. Цю подію назвали Ніччю мовчання.

Лиманська пастка

Навесні 2018 року «Бар’єр» почав новий наступ і змусив «Моноліт» відступити до Лиманська. Командування вирішило переслідувати ворога, не чекаючи підкріплення.

Щойно головні сили зайшли в місто, дороги назад перекрилися аномаліями. На дахах з’явилися снайпери, з підвалів ударили штурмові групи. Бої тривали чотири доби.

З міста вийшла лише половина угруповання. Інші загинули, зникли або залишилися відрізаними в північних кварталах. Після Лиманська наступ зупинили.

Операція «Грім»

Улітку 2018 року військові зробили останню спробу відкинути «Моноліт» до ЧАЕС. Бої почалися біля «Юпітера», у Лиманську та на околицях Прип’яті.

Під час штурму «Юпітера» над заводом з’явилася блакитна сфера. Люди поруч утратили частину пам’яті. У Прип’яті билися за кожен будинок, а між підвалами виявили невідомі проходи.

У підземній частині лікарні знайшли приміщення, де над полоненими проводили досліди. На стіні було написано:

«Л. О. М. завершила перший цикл».

Жодних інших слідів Маркевич там не було.

Кінець операції

У вересні 2018 року командування оголосило основні завдання виконаними. Офіційно «Моноліт» витіснили до ЧАЕС, головні дороги контролювалися, а загрозу прориву до Периметра ліквідували.

У звітах не згадували сотні загиблих, зниклі підрозділи й утрачені території. ЧАЕС залишалася недоступною. Невеликі групи «Моноліту» продовжували з’являтися біля Янтаря та Темної долини, минаючи всі блокпости.

Війна нібито закінчилася. Та перемоги не було.

Осінь 2018 року

НДІ «ЧАЗ» направив до Зони нову експедицію. Їй доручили знайти матеріали Маркевич, відновити «Оберіг», дослідити псі-викид і встановити джерело сигналу, що знову об’єднав «Моноліт».

Якщо професора знайдуть живою, її наказано доставити до Києва незалежно від її стану, слів або бажання. Через брак людей науковці наймали сталкерів, провідників і представників місцевих угруповань.

За фрагмент документації «Оберега» платили більше, ніж за рідкісний артефакт. Зона знову наповнилася шукачами: одні прийшли за грошима, другі — за відповідями, треті шукали зниклих.

Нова розстановка сил

«Моноліт» утримує ЧАЕС, частину Прип’яті та підземних комплексів. Він більше не веде відкриту війну, але викрадає людей, знищує наукові пости й шукає обладнання НДІ «ЧАЗ».

Військові контролюють Периметр і головні дороги, підтримують науковців та вилучають небезпечні артефакти. Але армія виснажена, серед офіцерів процвітають корупція й контрабанда.

«Долг» переконаний у необхідності повного знищення Зони. Його бійці полюють на мобільні псі-випромінювачі й намагаються отримати технологію «Оберіг».

Початок історії

Наприкінці 2018 року великий викид відкрив раніше недоступні території. Біля Боліт знайшли жетон Маркевич. Із району Попелища надійшов слабкий сигнал старої наукової групи. У Темній долині «Воля» відкрила запечатаний підземний прохід. «Моноліт» уперше за кілька місяців рушив на південь.

Тієї ж ночі на старій науковій частоті пролунав жіночий голос:

«Якщо ви це чуєте — не вірте Києву. “Оберіг” не захищає від Зони. Він відкриває до неї шлях».

Передача тривала одинадцять секунд. Потім ефір наповнився шепотом.

ТОЧКА ВХОДУ / ОСІНЬ 2018

Саме з цього моменту починається нова історія. Старі карти більше не працюють, колишні союзники приховують власні цілі, а «Моноліт» готується повернути втрачені території.

Десь під руїнами працює невідомий передавач. Десь у північних лабораторіях зберігаються відповіді, за які загинули сотні людей. І, можливо, професор Маркевич досі жива. Але після п’яти років у Зоні вона може виявитися зовсім не тією людиною, яку колись шукали…

← ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ

	Кількість	Вартість

Всього 0 грн Оформити замовлення

Галерея